Предмет вивчення навчальної дисципліни. Курс з культурології передбачає цілісне системне дослідження процесів ґенези та морфології культури, її структури, сутності і змісту, типології, динаміки та мови у світовому контексті. Пропонований курс охоплює закономірності існування та розвитку культури, механізми функціонування конкретних форм і сторін культури.

Міждисциплінарні зв’язки. Нормативна навчальна дисципліна «Культурологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності «культурологія», пов’язується насамперед з такими загальними дисциплінами: «Філософія» та «Етика», «Історія української культури», «Релігієзнавство»; та спеціалізованими: «Вступ до спеціальності (культурології)», «Історія європейської культури», «Глосарій культурології», «Теорія культури».

Мета курсу – сформувати у студентів знання про сутність, закономірності існування та розвитку культури як цілісної системи.

Завдання курсу: отримати ґрунтовні знання про сутність, закономірності існування та розвитку культури як цілісної системи.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за спеціальностями 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та 025 Культура і мистецтво, 024- Хореографія факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського

НПУ імені М.П Драгоманова

І. Основна мета засвоєння курсу – сформувати у студентів знання про сутність і природу феномену культури, особливості її виникнення та розвитку, важливих соціальних функцій та місця в сучасному суспільстві, а також з’ясування смислових аспектів різноманітних культурних форм.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даної спеціальності.

Курс «Культурологія» сприяє розумінню сучасних соціокультурних процесів в Україні та світі, світоглядним передумовам та культуротворчій орієнтації сучасної людини. Отримані знання можна застосувати в практичній журналістській діяльності під час роботи над інтерв’ю, прес-релізами, рецензіями тощо.

ІІІ. Завдання дисципліни надати студентам ґрунтовні знання у галузі культурології, зокрема вивчення наукових концепцій буття культури, розуміння основ культурної дипломатії та аналіз культури як системи культурних феноменів.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Результати навчання:

• мати уявлення про історію, теорії, типологію та функціональність культури як особливого духовного і суспільного феномену;
• розуміти сучасні соціокультурні процеси в Україні та світі;
• вміти професійно оцінювати і аналізувати культурологічні концепції, орієнтуватись в класичного світі мистецтва, розуміти сучасне мистецтво.

Здобуті компетентності:

• вміння професійно оцінювати і аналізувати культурологічні концепції, значення подій в галузі культури, співвідносити, критичну літературу
• вміння дотримуватись принципів об’єктивності та толерантності під час висвітлення питань та проблем у галузі культури;
•здатність здійснювати критичний аналіз подій та тенденцій у культурному житті України та світу;
• здатність розуміти та використовувати знання про культурні інституції та їхні зв’язки з мас-медіа

ІV. Короткий зміст дисципліни

Тема 1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна.

Культура як об’єкт та предмет культурології. Морфологія культури. Циклічна та лінійна модель культури. Картина світу, хронотоп, парадигма.

Культурологія, культурознавство і Cultural studies.

Тема 2. Феномен культури: історико-культурологічне розуміння

Розуміння культури в різні епохи. Античність: пайдея, калокагатія, вихованість, патріотизм. Середньовіччя: християнська парадигма. Відродження: гуманізм. Новий час: культура – це світ розуму. ХІХ ст.. – романтизм як світовідчуття. ХХ ст. – постмодерний плюралізм у розумінні феномену культури.

Легенди про виникнення феномену культури. Функції культури. Культура як м’яка сила.

Тема 3. Культура Античності

Розквіт міфології, боротьба проти архаїчних традицій міфологічного мислення. Накопичення та передача (писемність) знань про світ та вихід за рамки міфологічного мислення. Необхідність підтримувати порядок у державі і кодекси законів. Спроба подолати світоглядну кризу людини стародавнього світу. Подолання кризи свідомості, викликаного початком рефлексії. Суперечності античної культури: Почуття і розум Доля і боротьба Соціальність і індивідуальність

Тема 4. Культура Середньовіччя

Раннє, середнє і пізнє Середньовіччя. Романський і готичний стиль. Куртуазна культура, лицарська культура. Карнавальна культура. Християнство. Мистецтво європейського Середньовіччя. Середньовічна література.

Тема 5. Культура Відродження

Класифікація Відродження: протовідродження, раннє Відродження, високе, пізнє, Північне Відродження. Концепція гуманізму. Титани Відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Сандро Боттічеллі. Винайдення книгодрукування. Література і театральне мистецтво.

Тема 6. Сучасний стан соціокультурних процесів

Візуальний поворот у ХХ ст. Вплив постмодерного дискурсу. Нові жанри мистецтва: перформанс, інсталяція, гепенінг. Арт-ринок: куратор, дилер, художник. Провідні мистецькі інституції України і світу. Сучасне образотворче мистецтво і література – провідні діячі і їхній внесок.

VІ.Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу:

Кафедра культурології, кандидат філософських наук доцент Русаков Сергій Сергійович

VІІ.Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу :

На вивчення дисципліни відводиться 90 годин (3 кредити ЄКТС), з яких: лекційних – __ год., семінарських – __ год., самостійної роботи студентів – __ год.

Дисципліна викладається у __семестрі.

VІІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін. / За ред. М.М.Заковича. – К.: Знання, 2004.
Мєднікова Г.С. Українська та зарубіжна культура ХХ століття: Навч. посіб. – К.: Знання, 2002.
Art Ukraine – онлайн-журнал про мистецтво // Офіційний сайт:

http://artukraine.com.ua/

VІІІ.Система оцінювання:

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань на семінарських заняттях, оцінювання 1 модульної контрольної роботи, виконання творчих індивідуальних завдань, підготовки есе за заданою тематикою.

Підсумковий контроль: залік у __4_ семестрі.