Вибіркові освітні компоненти

Предмет вивчення навчальної дисципліни.  Предметом вивчення навчальної дисципліни «Методика англомовного навчання музики»   є  зміст, жанрові системами, тематика, проблематика та особливості національних музичних культур англомовних країн; спрямування студентів до професійної комунікації засобами національних музично- культурних  ідентичностей англомовних країн.

Міждисциплінарні зв’язки.  Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни «Методика англомовного навчання музики» з дисциплінами: «Історія української державності», «Філософія», «Етика та естетика», «Іноземна мова», Практикум з інструментально-виконавської підготовки», «Практикум з диригентсько-хорової підготовки», «Вітчизняна та всесвітня історія музики», «Загальна теорія музики», «Народознавство та фольклор України», «Методика музичної освіти», «Теорія та історія мистецтва».

Мета і завдання навчальної дисципліни. Метою викладання навчальної дисципліни «Методика англомовного навчання музики» є зміст, форми, методи і засоби оволодіння загальнокультурними, фаховими та спеціальними компетентностями майбутніх учителів музичного мистецтва.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Методика англомовного навчання музики» є:

1. Оволодіння знаннями з музичної культури англомовних країн, формування у майбутніх фахівців обізнаності в особливостях національних музичних культур англомовних країн, поглиблення тезаурусу, осмислення синкретизму музичних культур у загальнопланетарному контексті.
2. Формування у студентів фахових умінь (конструктивних, організаційних. комунікативних, оцінних)  на основі цінностей і особливостей музичної культури англомовних країн.
3. Набуття досвіду  застосування знань та умінь оперувати жанровими системами, тематикою, проблематикою музичної культури англомовних країн на практиці (виконавській, педагогічній, дослідницькій).
4. Формування у студентів гуманістичних художньо-світоглядних орієнтацій та фахової спрямованості навчальних дій.
5. Формування у студентів здатності до самореалізації та самовдосконалення засобами музично-культурних традицій англомовних країн.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Методика англомовного навчання музики»  

освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів

за спеціальністю 014.13 – Середня освіта (Музичне мистецтво),

025 Музичне мистецтво

факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського

НПУ імені М.П Драгоманова

І. Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні загальнокультурних, фахових та спеціальних компетентностей майбутніх учителів музичного мистецтва, умінь оперувати самобутнім інструментарієм музичних культур англомовних країн світу, моделювати навчальний мистецький простір на основі «діалогу культур».  

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (музичне мистецтво). Дисципліна «Методика англомовного навчання музики» дозволяє набути студентам додаткових фахових компетентностей при опануванні дисципліни за вибором.

ІІІ. Завдання дисципліни навчити студентів володіти оперувати жанровими системами, тематикою, проблематикою музичної культури англомовних країн на практиці (виконавській, педагогічній, дослідницькій).

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Основні знання:

• • особливості музичної культури англомовних країн, роль народної музики у музичній культурі англомовних країн на різних етапах розвитку;
• • мати цілісне уявлення про музично-культурні традиції англомовних країн; жанрову систему, тематику, проблематику музичної культури англомовних країн; етапи розвитку і сучасний стан дитячої музичної культури англомовних країн;
• • система знань та уявлень про різновиди форм, стилів, жанрів музичної культури англомовних країн основну проблематику, сюжет, виражальні засоби музичної мови.

Основні вміння:

• • визначати і розшифровувати знакову і вербальну символіку музично-культурних проявів в англомовних країнах;
• • аналізувати передумови, причини розвитку та наступного занепаду певного музично-культурного явища;
• • оперувати культурними пластами музичної культури англомовних країн для розробки сценаріїв до свят, ігрових моделей та виховних заходів у майбутній професійній діяльності;
• • свідомо формувати власну інформативну базу, екстраполюючи на майбутню професійну діяльність.

Здобуті компетентності:

• • здатність до створення полікультурного музично-інформаційного середовища, взаємодія з музично-культурною спадщиною англомовних країн
• • здатність до оперування культурними масивами в умовах полікультурного англомовного середовища; освіченість у різновидах форм і жанрів музичної культури англомовних країн.
• • готовність до реалізації різновидів форм і жанрів музичної культури англомовних країн у творчій діяльності;.
• • здатність до аналізу та оцінювання цінностей світової музичної культури, орієнтації в культурному та духовному контексті музичної культури англомовних країн.
• • спроможність до здійснення професійної комунікації засобами національних музично-культурних ідентичностей англомовних країн;
• • спроможність демонструвати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних відмінностей;
• • здатність аналізувати, порівнювати, узагальнювати в контексті загальнопланетарних культурних синергетичних зв’язків.

1. Короткий зміст дисципліни

Тема 1. Народна музика – невід’ємна частина музичної культури англомовних країн світу. Вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна та музично-танцювальна творчість народу. Виконавці і носії продукту музичної традиції. Традиційний фольклор. Зв'язок народної музики з музикою релігійного культу. Динаміка розвитку музичної культури. Типологія жанрів, образів, функцій, обрядів та ін.. Основні етапи в еволюції музичної культури англомовних країн. 

Тема 2 Музична культура Великої Британії та Ірландії. Музична та танцювальна культура кельтських племен, піктів, гелів, скотів, бриттів, англів та скандинавів. Спів та читання на розспів під акомпанемент арфи та волинки. Барди. Трудові, мисливські, рибацькі, ліричні, гумористичні, жартівливі пісні; керолс, балади, історично-героїчні пісні, саги. Музична мова. Танці: жига, контрданс, хорнпайп, ріл, стретспей, флінг. Народний інструментарій. Мистецтво менестрелів. Народні релігійні містерії. Пісні ткачів, вуличних торговців. 20ст. – звернення професійних музикантів до народних джерел (Ф.Діліус, Г.Холст, С.Колридж-Тейлор). Перші збирання народних мелодій Дж. Бродвуда та С.Шарпа (товариство англійського народного танцю та пісні). Особливості жанру лімерик. Збірка дит. фольклору «Матінка Гусиня» (лічилки, заклички-примовлянки, колискові та ін.). Стиль шан-нос. Традиційна народна танцювальна музика Ірландії (страспей (комбінація ритмів), ріл, джига, хорнпайп, полька, мазурка, степ, сет-танці, ірландські кейлі). Роль імпровізації, варіації та нюансування ритму і мелодії. Відродження традицій в ХХ ст. Народний інструментарій (бойран, гітара, ірландский бузукі, ірландська скрипка, флейти та вістли, ірландська волинка, кельтская арфа, акордеон и концертіна, банджо, губна гармоніка).

Тема 3 Музична культура Канади та США. Особливості ритмічної і мелодичної будови індіанської народної музики. Жанрове різноманіття (пісні воїнів, мисливців, знахарів, збирачів ягід, ліричні пісні, хвалебні, любовні, колискові, поховальні та ін.). Пісні переселенців (торговці, мисливці, фермери, лісники, мандрівники на каное). Посилення інтересу до національного фольклору у 20-40 рр. ХХ ст. Фестивалі народної музики, випуски збірок народних пісень і танців. Мистецтво північно-американських індіанців. Самобутність пісенної і танцювальної музики, пов’язаної із складною системою вірувань, ритуалів і звичаїв. Інструментарій. Синтез місцевих і європейських традицій. Релігійні гімни, сентиментальні балади, мінстрел-шоу, холлерс, шаутс, плавучі театри. Зародження стилів блюз і регтайм; бугі-вугі, кек-уок, мюзикл, кантрі, хілл-білл, свінг, крун, блюграсс, фанкі, кіл, прогрес сів, боса нова та ін.. Національні фестивалі американської народної музики, фольклорні фестивалі.

Тема 4 Музична культура Австралії та Нової Зеландії. Формування музичної культури у синтезі культур аборигенів та колоністів. Головні риси музики аборигенів і різноманіття жанрів. Особливості поширення пісень, в тому числі звичай їх обміну та продажу. Корроборі – синтез мистецтв. Хоровий спів у музичній культурі. Засоби музичної виразності. Музичні інструменти. Порівняння з духовими інструментами України. Мистецтво маорі. Легенди походження народності. Особливості різьблення як виду писемності. Мистецтво татуювання і муміфікування померлих. Найпопулярніші давні жанри у сучасному світі танцю – хака та пой. Давні інструменти (пу, коауау, нгуру, паху, токере, рорія та ін..) Особливості хорового співу. Гавайській стиль. Щорічні фестивалі маорійської музики.

Тема 5 Музична культура Індії. Самобутність музичної мови. Каста співаків. Трактат «Натьяшастра». Традиційні побудови рага та тала. Індійській народний театр катхакалі. Головні і допоміжні гами, інтервали (штурі). Імпровізаційний характер музики. Вчення про поетичні почуття, емоції та естетичну насолоду від народної музики. Індійський народне вбрання, особливості орнаментики. Різновид нанесення малюнку на тіло та носіння прикрас. Індійський народний інструментарій (віна, сітар, сарангі, бандурі, шахнаї, нагасварам, табла, мріданг, картал, манджіра). Порівняння з українськими народними інструментами (кобза, трембіта, сопілка, цимбали, коза, басоля, дримба, тулумбас). Дитячий театр.

Тема 6 Музична культура Африки (Ліберія, Нігерія, ПАР). Самобутність музичних стилів. Стійкість традиційних елементів. Вплив арабської культури та музичну культуру Нігерії, Ліберії (поліритмія бараб. ансамблів, розвиток струнних інструментів, зміна манери співу; запозичення інструментів дуфф, лютні, ре бабу, арф, флейт, цитр, валіх та ін.). Синкретизм музичної культури Африки з європейськими традиціями. Групи африкарських музичних інструментів: різновиди барабанів, санса, ксилофон, тріскачки, брязкальця, духові інструменти, музичний лук. Ансамблі барабанщиків, ксилофоністів – як національна особливість. Африканські лади та своєрідність ритмічної структури музики. Вокальна культура. Театральна музика.

Тема 7 Дитяча музична творчість в англомовних країнах світу. Дитяча музична творчість, музика дитячого фольклору, коло жанрів, стилів, особливостей музичної мови Характерні ладові і ритмічні формули. Діти як слухачі і виконавці.Українська та англомовна музична культура: схожість та відмінність. Жанрові особливості, коло образів, інструментарій. Проведення музичних фестивалів.

VІ. Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу

Кафедра теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського: доцент І.О. Топчієва.

VІІ. Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться 90 годин (3 кредити ЄКТС), з яких: лекційних – 14 год., практичних – 20год., самостійної роботи студентів – 56 год.

Дисципліна викладається у ІV семестрі.

VІІІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

1. Робоча навчальна програма
2. Степаненко М.Б. Музично-історичні етюди: наукове видання – Київ.: «Гроно», 2012. – 160 с.
3. Хоткевич Г.М. Музичні інструменти українського народу. – Харків: Видавець Савчук О.О., 2012. – 512 с.
4. Orchard W. A., Music in Australia: more than 150 years of development, Melb., 2002;

ІХ. Система оцінювання:

Поточний контроль: здійснюється кожний тиждень під час аудиторного практичного заняття методом навчального тестування з метою закріплення матеріалу; усне опитування, колективні диспути, колективне опрацювання кейсів, відео-презентація, обговорення творчих проектів (індивідуальна і колективна форма); відео-доповіді.

Підсумковий контроль: залік у ІV семестрі.