Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи і форми контролю

Галузь знань

01 – Освіта/педагогіка

(шифр, назва)

кількість кредитів – 3

Методи навчання:

пояснювально-ілюстративні, дослідницькі, аналітичні

Спеціальність –

014.13 – середня освіта (музичне мистецтво)

(код, назва)

Загальна кількість годин – 90

Денна

Освітній ступінь – магістр

Лекції:

20

Форми поточного контролю:

тестування,

модульний контроль,

виконання завдань

Вибіркова

Семінарські (практичні)

заняття:

4

Рік вивчення дисципліни за навчальним планом

2

Лабораторні заняття:

-

Семестр

2

Індивідуальна робота:

-

Самостійна робота:66

Тижневе навантаження (год.)

- аудиторне: 8

- самостійна робота: 5

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС

1/ 2,5

Форми підсумкового контролю:

залік

Мова навчання – українська

№ за/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Знати: методологічні засади мистецької освіти.

Вміти: самостійно аналізувати практику мистецького навчання і робити узагальнення на основі абстрагування, добирати потрібну наукову та методичну літературу, знаходити інформацію в Інтернет ресурсі, виокремлювати базові поняття педагогіки мистецтва.

Володіння основними теоретичними положеннями з педагогіки мистецтва.

Усвідомлення провідних закономірностей гуманістичної парадигми мистецького   навчання, забезпечення національної основи художнього розвитку молоді. Орієнтування у засобах забезпечення особистісно-орієнованого підходу в процесі навчання мистецтва.

Спроможність до визначення функцій мистецької освіти.

2.

Знати: актуальні проблеми визначення змісту мистецької освіти.

Вміти: визначати вимоги до відбору навчального матеріалу з мистецьких дисциплін, аналізувати та узагальнювати проблемні питання художнього сприймання, оцінювання і творення в мистецтві, організовувати самостійну освіту, застосовувати набуті знання у процесі опанування музично-фахових дисциплін.

Спроможність самостійно визначати зміст мистецького навчання як результат художнього пізнання.

Здатність до пошуку навчальної інформації в Інтернет мережі та електронних базах даних.

Здатність до визначення художньо-освітніх функцій навчального матеріалу.

Володіння специфічною лексикою, спроможність до логічного викладу знань.

3.

Знати: принципи і педагогічні умови навчання мистецтва, методи мистецького навчання.

Вміти: Узагальнювати отримані та здобувати нові знання, а також формулювати власні думки щодо провідних позицій викладання окремих видів мистецтва – музики, хореографії;

Здатність екстраполювати загально-наукові поняття на зміст викладання окремого виду мистецтва

Усвідомлення педагогічної сутності принципів цілісності, культуро- відповідності, естетичної спрямованості, індивідуалізації, рефлексії.

Володіння базовими підходами до застосування словесних, демонстраційно-образних та художньо-творчих методів навчання мистецтва.

№

з/п

Назви модулів і тем

Кількість годин

(денна форма навчання)

Аудиторні

Лекції

Семінарські

Лабораторні

СРС

Модуль 1. Мистецька освіта як суспільне явище.

1

Тема 1.1. Функції мистецької освіти. Формування духовної особистості – головна мета мистецького навчання і виховання.

4

3

15

Тема 1.2. Методологічні засади мистецької освіти. Гуманістична парадигма мистецької освіти. Національна основа художнього навчання і виховання. Особистісно-орієнтований підхід у процесі навчання мистецтва. Єдність раціональних і емоційних, об’єктивних і суб’єктивних, свідомих і підсвідомих способів освоєння мистецтва

4

3

2

6

3

Тема 1.3. Парадокси сучасної мистецької освіти та шляхи їх подолання. Актуальні проблеми визначення змісту мистецької освіти. Художнє пізнання як взаємодія сприймання, оцінювання і творення в мистецтві. Провідні вимоги до вибору навчального матеріалу з мистецьких дисциплін.

4

4

1

11

Модуль 2. Методичне забезпечення навчального процесу з мистецьких дисциплін.

4

Тема 2.1. Принципи і педагогічні умови навчання мистецтва.

4

3

8

5

Тема 2.2. Методи мистецького навчання. Традиційні: пояснення, розповідь, бесіда, поточний коментар, вербалізація змісту художніх творів, демонстрація художніх творів, художнє ілюстрування словесних пояснень, виконання етюдів, варіантна розробка художнього матеріалу. Інноваційні: відеоуроки, відеоогляди, мікроблоги, воркшопи (музично-творчі, педагогічно-імпровізаційні, проектні), збирання мультимедійних музичних портфоліо, музично-педагогічних кейсів.

4

3

1

12

6

Тема 2.3. Форми організації мистецького навчання. Уроки мистецтва, їх різновиди. Дозвіллєва діяльність школярів: сучасні форми проведення позакласних занять. Педагогічні, психологічні, валеологічні вимоги до проведення уроків мистецтва та позакласних занять.

4

4

1

13

Разом

24

20

4

66

№

з/п

4.1. Назва модулів, тем та їх зміст

Кількість годин

Всього

в т.ч. лекцій

1

1.1.

1.2

Модуль 1. Мистецька освіта як суспільне явище

Тема 1. Функції мистецької освіти. Формування духовної особистості – головна мета мистецького навчання і виховання.

       Мотиваційно-виховна, культурологічна, пізнавальна, творчо-спонукальна, комунікативна, гедоністична, релаксаційна функції навчально-художньої діяльності.

     Передбачається розкриття сутності і змісту провідних функцій мистецької освіти – виховної, що ґрунтується на здатності художніх образів давати оцінку відтворюваним явищам; пізнавальної, що передбачає залучення особистості до цілісно-образного пізнання світу; культурологічної, що орієнтує навчальну діяльність на розвиток загальної та художньої культури учнів; комунікативну, завдяки якій учні отримують можливість художнього полісуб’єктного спілкування; творчо-спонукальну, що забезпечує активізацію творчих підходів особистості до життєдіяльності; гедоністичної, спрямованої на акцентування ролі естетичної насолоди в сприйманні і творенні мистецтва; релаксаційної, що сприяє психологічній розрядці людини. Передбачається усвідомлення студентами ролі мистецтва у формуванні духовних засад особистості.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1.Зязюн І. А. Естетичні засади розвитку особистості / І. А. Зязюн // Мистецтво у розвитку особистості : монографія / за ред. Н. Г. Ничкало. – Чернівці, 2006. – С. 14-36.

2. Олексюк О. М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва : навч. посіб. / О. М. Олексюк, М. М. Ткач. – К. : Знання України, 2004. – 264 с.(С. 153-179);

3. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.(С.7-29, 43-88)

4.Падалка Г.М. «Мистецтво в інноваційному просторі педагогічної освіти» // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Вип.151. В 2-х томах. Том 2 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка; гол. Ред. Носко М.О. – Чернігів ЧНПУ, 2018. -264 с. (серія: педагогічні науки),С.192-197;

Тема 2.Методологічні засади мистецької освіти.

Передбачається висвітлення сутності гуманістичної парадигми мистецької освіти, впровадження якої покликане відтворити цілісність буття людини, протистояти руйнаціям технократичного мислення; національної основи художнього навчання і виховання, забезпечення якої становить джерело становлення митця. На основі аналізу наукової літератури та практичної діяльності студенти мають засвоїти значення особистісно-орієнтованого підходу у мистецькій освіті; бути переконаними в тому, що продуктивним у художньому розвитку особистості має бути досягнення єдності раціональних і емоційних, об’єктивних і суб’єктивних, свідомих і підсвідомих способів освоєння мистецтва.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.(С.7-29, 43-88);

2.Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти : навч.-метод. посіб. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2011. – 640 с. (С.426-573);

3. Рудницька О. П. Педагогіка загальна та мистецька : навч. посіб. / Оксана Петрівна Рудницька. – Тернопіль : Навч. книга–Богдан, 2005. – 360 с.(С.110-142).

Тема 1.3. Актуальні проблеми визначення змісту мистецької освіти. Художнє пізнання як взаємодія сприймання, оцінювання і творення в мистецтві. Провідні вимоги до вибору навчального матеріалу з мистецьких дисциплін.

Розкриваються базові підходи до активізації художнього сприймання, оцінювання і творення учнів. Наголошується на необхідності досягнення у змісті навчання повноти жанрово-стильового охоплення мистецтва; поєднання узагальнено-нормативних і індивідуально-спрямованих аспектів вибору репертуару;піклування про систематичне оновлення матеріалу і повторення засвоєного; включення творів, призначених   до опрацювання із викладачем і для самостійної роботи; орієнтація на академічні і на прикладні жанри мистецтва, на вивчення мистецької спадщини і творчості сучасних авторів, врахування як сьогоденних, так і перспективних потреб розвитку учнів

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Козир А. В. Вступ до акмеології мистецької освіти : навч.-метод. посіб. / А. В. Козир, В. І. Федоришин. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 263 с.( С. 150-225)

2.Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.(С.88-123)

3.Щолокова О.П. Основи професійної художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя : [монографія] / Ольга Пилипівна Щолокова. – К. : ВІПОЛ, 1996. – 172 с.(С. 48-89)

18

11

16

3

3

4

2

2.1.

2.2

2.3

Модуль 2. Методичне забезпечення навчального процесу з мистецьких дисциплін

Тема 1. Принципи і педагогічні умови навчання мистецтва.

Розкриваються основні положення, що визначають сутність,зміст, узагальнені закономірності мистецького навчання, що органічно пов’язують окремі його елементи в єдине ціле. Особлива увага надається висвітленню цілеспрямовано створюваних обставин мистецького навчання, що забезпечують можливість досягнення його результативності, до яких віднесено створення позитивної атмосфери навчання, впровадження діалогових засад взаємодії учителя і учнів в навчальному процесі та забезпечення пріоритету практичної діяльності.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Мистецька освіта в Україні : теорія і практика / О. П. Рудницька [та ін.] ; заг. ред. О .В. Михайличенко. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010. – 255 с.

2Огнев’юк В. О. Основні тенденції розвитку сучасної освіти / Віктор Олександрович Огнев’юк // Польсько-український / українсько-польський щорічник: «Освітологія» – К. : Едельвейс, 2013. – Вип. 2. – С. 9–14.

3. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.(С.148-211)

Тема 2.  Методи мистецького навчання.

Розкривається сутність та зміст, переваги застосування у художньому розвитку учнів таких методів, як пояснення, розповідь, бесіда, поточний коментар, вербалізація змісту художніх творів, демонстрація художніх творів, художнє ілюстрування словесних пояснень, виконання етюдів, варіантна розробка художнього матеріалу. Наголошується на специфічній дії кожного з методів, на оптимальних умовах їх застосування.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Савченко О. Я. Компетентнісний підхід у сучасній вищій школі / О. Я. Савченко // Педагогічні видання / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical – Назва з екрану. 

2. Сегеда Н. А. Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: історія, методологія, теорія : [монографія] / Н. А. Сегеда. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – 278 с.

3. Федоришин В. І. Акмеологічний розвиток майбутнього вчителя музики в творчому навчальному колективі : теорія і практика : монографія / Василь Ілліч Федоришин. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – 410 с. С.206- 259)

Тема 3.Форми організації мистецького навчання. Уроки мистецтва, їх різновиди. Педагогічні, психологічні, валеологічні вимоги до проведення уроків мистецтва.

   Виявляються різновиди мистецьких уроків, зумовлених їх функціональним призначенням: урок поточної художньо-навчальної роботи і урок-репетиція перед оприлюдненням результатів художнього навчання. Доводиться, що стрижневий компонент уроку – активізація творчої діяльності учнів, основними елементами якої виступають висунення творчого задуму, пошук способів вирішення творчого завдання на основі створення варантів, втілення задуму у художньо-матеріалізованій формі, оцінювання художньо-творчих результатів. Розкривається роль активізації попереднього художнього досвіду художньої діяльності учнів.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Андрієвський Б. М. Сучасні освітні технології : метод. рек. / Б. М. Андрієвський. – Херсон : Айланд, 2008. – 44 с.

2. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : [навчальний посібник] / Іван Дмитрович Бех. – К. : Академвидав, 2012. – 256 с. (С.120 – 145)

3. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : [підруч. за модульно-рейтинговою системою] / С. С. Вітвицька. – [2-е вид.]. – К. : Центр учбової літ., 2011. – 384 с. (С.69- 92)

9

18

18

3

3

4

Тиждень

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Модулі

Модуль 1

Модуль 2

Теми лекцій

Т.1.1

Т.1.1

Т.1.2

Т.1.3

Т.2.1

Т.2.2

Т.2.3.

Т.2.3

Теми практичних

занять

з.1

з.2

з.3

з.4

Самостійна робота

З.з. СРС

З.з. СРС

З.з. СРС

З.з. СРС

Форми та види контролю

Модульний контроль 1

Залік